1. Словник української мови у 20 томах

тринькало

ТРИ́НЬКАЛО, а, с., розм.

Той, хто неощадливо, нерозумно витрачає гроші, майно тощо.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тринькало — див. марнотратник Словник синонімів Вусика
  2. тринькало — -а, ч. Марнотрат, розтринькувач. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. тринькало — Три́нькало, -ла м. Расточитель, мотъ. Словник української мови Грінченка