триніжок

ТРИНІ́ЖОК, жка, ч.

1. Підставка на трьох ніжках, а також пристосування різного призначення, що складається з трьох палиць, жердин і т. ін., скріплених в одному місці.

Незабаром заблищало огнище коло куреня; захитався казан на триніжку: варилося снідання (Панас Мирний);

Вийняв я з брички апарат, поставив на приладжений товаришем триніжок і тільки нап'явся чорним сукном, .. як серед танцюючих зробивсь якийсь рух (М. Коцюбинський);

Поряд з етажеркою націлилась у стелю довжелезна підзорна труба на залізному триніжку (О. Донченко).

2. Столик на трьох ніжках, на якому запалювали священний вогонь або приносили жертву божеству, в стародавніх народів.

Три гекатомби.., Три щирозлоті миски і дванадцять триніжків спижевих – Дар королівський у храм світодержця Зевеса в Додоні (І. Франко);

* Образно. Ти [поете] сам свій вищий суд, Сам найсуворіше ти свій цінуєш труд .. Нехай же люд його ганьбить І на вівтар плює, де твій огонь горить, І прагне в нестямі триніжок твій розбити (М. Зеров).

3. Стілець на трьох ніжках.

Чіпка сидів на триніжку. Порох тинявся з кутка в куток (Панас Мирний).