триплекс
ТРИ́ПЛЕКС, ч.
1. род. у. Тришарове скло, яке складається з двох листів звичайного скла та з прошарку прозорого пластичного матеріалу, що склеює їх.
Полівінілацетати є сировиною для виготовлення триплексу – органічного скла, яке не дає при руйнуванні осколків (з газ.).
2. род. а. Засклені таким склом віконця-щілини в танку тощо.
Тільки тоді, коли небезпечний танк підходив зовсім близько, він починав бити по триплексах, намагаючись засліпити машину (Л. Первомайський).
3. невідм. Уживається як складова частина назв різного роду пристроїв, сполук і т. ін., які складаються з трьох самостійних частин, елементів.
Триплекс-процес.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- триплекс — три́плекс іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- триплекс — У. 1. Матеріал, що складається з трьох шарів силікатного або органічного скла і склеювального шару (як правило, з полівінілбутиралю). 2. Будь-який пристрій або процес, що складається з трьох самостійних частин. 3. У поліграфії – спосіб трибарвного репродукування однобарвних напівтонових оригіналів. Літературне слововживання
- триплекс — Потрійний Словник чужослів Павло Штепа
- триплекс — три́плекс (від лат. triplex – потрійний) 1. Безосколкове скло, що складається з двох листів звичайного скла і склеювального шару (з прозорої пластмаси) між ними. 2. Процес або пристрій з трьома самостійними частинами, елементами (напр., триплекс-процес). Словник іншомовних слів Мельничука
- триплекс — ч. 1》 род. -у. Тришарове скло, яке складається з двох листів звичайного скла та з прошарку прозорого пластичного матеріалу, що склеює їх. 2》 род. -а. Засклені таким склом віконця-щілини в танку тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- триплекс — ТРИ́ПЛЕКС, ч. 1. род. у. Тришарове скло, яке складається з двох листів звичайного скла та з прошарку прозорого пластичного матеріалу, що склеює їх. Словник української мови в 11 томах