тритикале
ТРИТИКА́ЛЕ, невідм., с.
Озима або яра злакова рослина родини тонконогих, штучно створена селекціонерами схрещуванням жита з пшеницею.
Тритикале по врожайності та харчовій цінності перевищує обидві батьківські рослини, а по стійкості до несприятливих погодних умов та ураженню хворобами перевищує пшеницю та не поступається житу (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тритикале — невідм., мн. Пшенично-житні гібриди – спонтанні кущисті форми рослин, що не розщеплюються. Великий тлумачний словник сучасної мови