тричлен

ТРИЧЛЕ́Н, а, ч.

Алгебраїчний вираз, що складається з трьох одночленів, поєднаних знаками додавання або віднімання.

Вираз, що складається з двох членів, називається двочленом, з трьох членів – тричленом і т. д (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тричлен — тричле́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. тричлен — -а, ч. Алгебраїчний вираз, що складається з трьох одночленів, поєднаних знаками додавання або віднімання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. тричлен — ТРИЧЛЕ́Н, а, ч. Алгебраїчний вираз, що складається з трьох одночленів, поєднаних знаками додавання або віднімання. Вираз, що складається з двох членів, називається двочленом, з трьох членів — тричленом і т. д. (Алг., І, 1956, 43). Словник української мови в 11 томах