троль
ТРОЛЬ, я, ч.
У скандинавській міфології – надприродна істота, звичайно ворожа людям (найчастіше – велетень).
Позаду вуха – набряк. Болючий. На скроні черговий зеленавий синець. Загалом я нагадував троля, якому звечора добряче перепало від забобонних і темних селян (Любко Дереш);
Саме завдяки складним тривимірним моделям з імітацією логічної поведінки у фільмі “Володарі перснів” удалося створити ефектні батальні сцени з тролями, слонами й іншими чудовиськами (з газ.);
* У порівн. Чимало клопотів завдає наш малий троль. Хлопчик .. вчитись не хоче. Колись на гречку ставили, тепер нема тої гречки, що змусила б до науки (Л. Костенко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- троль — троль іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- троль — (старосканд. troll) в скандінавських повір’ях надприродна істота, як правило, ворожа людям. Словник іншомовних слів Мельничука
- троль — -я, ч. У скандинавській міфології – надприродна істота, звичайно ворожа людям. Великий тлумачний словник сучасної мови
- троль — ТРОЛЬ, я, ч. У скандінавській міфології — надприродна істота, звичайно ворожа людям (найчастіше — велетень). Словник української мови в 11 томах