1. Словник української мови у 20 томах

тростинка

ТРОСТИ́НКА, и, ж.

Зменш.-пестл. до трости́на.

Йде дідусь по паркету. Обережно, немов не підлоги, А тростинок торкаються ноги (Л. Дмитерко);

До неї підійшов хлопець у картузі з блискучим козирком, у чорному френчі і з тростинкою (М. Чабанівський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тростинка — трости́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. тростинка — -и, ж. Зменш.-пестл. до тростина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. тростинка — ТРОСТИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до трости́на. Йде дідусь по паркету. Обережно, немов не підлоги, А тростинок торкаються ноги (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 85); До неї підійшов хлопець у картузі з блискучим козирком, у чорному френчі і з тростинкою (Чаб., Балкан. весна, 1960, 205). Словник української мови в 11 томах
  4. тростинка — Тростина, -ни ж. 1) Тростина. 2) Тростникъ. Вітер віє, шевеліє, тростите колише. Гол. І. 142. Гіля, гуси, в тростину. Гол. IV. 4 65. ум. тростинка, трости́нонька, тростиночка. Словник української мови Грінченка