1. Словник української мови у 20 томах

троїстий

ТРОЇ́СТИЙ, а, е.

Який складається з трьох частин, предметів, елементів, який має три джерела, який проявляється в трьох формах, який повторюється тричі; потрійний.

Дикі гори і кущі та нетрі обізвались з усіх боків троїстою луною: віват, віват, віват! (І. Нечуй-Левицький);

І кожний весь в крові, в сльозах його [слов'янина] лице, Троїстая нагайка тіло крає (Леся Українка);

Мовчазні дерев'яні мешканці старої хати .. почували себе у новій квартирі з троїстим вікном ніби ніяково (М. Томчаній);

Вони були троїсті, ті думки: одні про Евеліну, другі про листи у Петербург, треті про Батайля (Н. Рибак);

Троїстий склад пісенного вірша з'являється насамперед у мелодії, причому під третю фразу підходить повторення першого або другого піввірша, а відтак утворюється окрема третя група – силабічна (з наук. літ.);

Троїста ланка винищувачів зірвалася з аеродрому й пішла в молочну млу (О. Кундзич);

// Укладений трьома державами, сторонами.

В 1882 р. був укладений воєнний союз між Німеччиною, Австро-Угорщиною й Італією, який дістав назву Троїстого союзу (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. троїстий — трої́стий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. троїстий — [троуйістией] м. (на) -стому/-с'т'ім, мн. -с'т'і Орфоепічний словник української мови
  3. троїстий — -а, -е. Який складається з трьох частин, предметів, елементів, який має три джерела, який проявляється в трьох формах, який повторюється тричі; потрійний. || Укладений трьома державами, сторонами. Троїстий союз. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. троїстий — ПОТРІ́ЙНИЙ (який має три види, форми тощо; який стосується трьох аспектів певної справи, явища), ТРОЇ́СТИЙ, ТРОЯ́КИЙ рідше. Так ти вернувсь, о миру, в це житло?... Словник синонімів української мови
  5. троїстий — Трої́стий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. троїстий — ТРОЇ́СТИЙ, а, е. Який складається з трьох частин, предметів, елементів, який має три джерела, який проявляється в трьох формах, який повторюється тричі; потрійний. Дикі гори і кущі та нетрі обізвались з усіх боків троїстою луною: віват, віват, віват! (Н. Словник української мови в 11 томах
  7. троїстий — Троїстий, -а, -е Тройственный. Носителі троїстої корони. К. ЦН. 273. троїсті музики. Оркестръ, состоящій изъ трехъ музыкальныхъ инструментовъ: скрипки, бубна и цимбалъ. Чуб. VII. 450. Та куплю я, мамо, черевики, та найму я троїсті музики. Шевч. Словник української мови Грінченка