трудненький
ТРУДНЕ́НЬКИЙ, а, е.
1. Пестл. до трудни́й 1.
– То тільки біда, – каже, – що діло-то ваше дуже трудненьке. Не знаю, як-то воно й буде (Марко Вовчок).
2. Досить трудний, труднуватий.
– Що це у вас? – придивляється пристав до ступи .. – Звичайнісінька ступа. – В учителя ступа? – зацікавлюється пристав. – І для чого вона вам? – Для науки. – Для якої? – Що етнографією зветься. – Етнографією? Трудненьке слово (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- трудненький — трудне́нький прикметник Орфографічний словник української мови
- трудненький — -а, -е. 1》 Пестл. до трудний 1). 2》 Досить трудний, труднуватий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- трудненький — ТРУДНЕ́НЬКИЙ, а, е. 1. Пестл. до тру́дний 1. — То тільки біда, — каже, — що діло-то ваше дуже трудненьке. Не знаю, як-то воно й буде (Вовчок, І, 1955, 77). 2. Досить трудний, труднуватий. — Що це у вас? — придивляється пристав до ступи.. Словник української мови в 11 томах