трупоспалення

ТРУПОСПА́ЛЕННЯ, я, с., архл.

Обряд поховання померлих – спалювання трупів.

Шар вугілля, попелу та кусків обпаленої глини з перепаленими людськими кістками свідчить про виявлення поховання з трупоспаленням (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трупоспалення — трупоспа́лення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. трупоспалення — -я, с., археол. Обряд поховання померлих – спалювання трупів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. трупоспалення — ТРУПОСПА́ЛЕННЯ, я, с., архл. Обряд поховання померлих — спалювання трупів. Шар вугілля, попелу та кусків обпаленої глини з перепаленими людськими кістками свідчить про виявлення поховання з трупоспаленням (Археол., IX, 1954, 148). Словник української мови в 11 томах