трус
ТРУС¹, у, ч.
1. розм. Трясіння, здригання.
* У порівн. А вниз, мов пурпуровий водопад, Спадав вечірній сутінок і звільна Тонув у темряві, що низ встеляла. І був сей вид для вандрівця німого Мов грім небесний і мов трус землі (І. Франко);
// Землетрус.
Надто бурхливі у вас поривання: раз блисків, пожежі, А за хвилину вам бур, громів і трусу давай (І. Франко);
– Михайле-архангеле, поможи мені, грішній рабі, оборонити цих дітей нерозумних від потопу і трусу, від марної смерті і всякого зла... (М. Стельмах).
2. перен., розм. Метушня, сум'яття; тривога.
Заснув він [Рябко] смачно так, як сплять всі добрі люди, Що щиро стережуть добро своїх панів... Як ось – трус, галас, крик!.. весь двір загомонів (П. Гулак-Артемовський);
// Страх, переляк.
Братик Михайло коханий! Як тебе рятувати? – І сльози палючі капали на його від жаху та від трусу (Марко Вовчок).
3. Ретельний огляд офіційними особами кого-, чого-небудь для виявлення прихованого, недозволеного або вкраденого; обшук.
– Може, Гаммерштейн схоче робити трус по всіх домах, шукати зброї та схованих повстанців (І. Франко);
Юнак вимагав від провідників, щоб вони зараз же зробили трус у поїзді і знайшли його чемодан (М. Трублаїні).
ТРУС², а, ч., розм., рідко.
Те саме, що боягу́з; страхополох.
Враги Троянські почивали, Од трусів вилазки не ждали (І. Котляревський).
Значення в інших словниках
- трус — трус 1 іменник чоловічого роду трясіння; метушня; обшук трус 2 іменник чоловічого роду, істота боягуз рідко Орфографічний словник української мови
- трус — (поліційний) обшук, трусанина; (землі) землетрус; ЖМ. метушня, зам'яття. Словник синонімів Караванського
- трус — див. боязкий Словник синонімів Вусика
- трус — 1. боягуз, страхопуд, страхополох, страшко, харапуда, див. панікер 2. це обшук Словник чужослів Павло Штепа
- трус — трус обшук (ст): Почалися нічні труси по українських домах, а відбувалися вони все вночі, почавши від 11 години (Нагірний) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- трус — -у, ч. 1》 розм. Трясіння, здригання. || Землетрус. 2》 перен., розм. Метушня, сум'яття; тривога. || Страх, переляк. 3》 Ретельний огляд офіційними особами кого-, чого-небудь для виявлення прихованого, недозволеного або вкраденого; обшук. Великий тлумачний словник сучасної мови
- трус — нагна́ти дрижакі́в (тру́су) на кого, кому. Дуже налякати когось. Такий .. тихенький горбатий дідусь на нічній галявині міг би нагнати дрижаків і на хороброго (О. Донченко); Такого трусу нагнали йому (Сл. Б. Грінченка). тру́са пра́знувати, жарт. Фразеологічний словник української мови
- трус — О́БШУК (ретельний огляд офіційними особами кого-, чого-небудь з метою виявлення чогось прихованого, вкраденого або недозволеного), ТРУС. В квітні 1850 р. у поета (Т. Словник синонімів української мови
- трус — ТРУС¹, у, ч. 1. розм. Трясіння, здригання. *У порівн. А вниз, мов пурпуровий водопад, Спадав вечірній сутінок і звільна Тонув у темряві, що низ встеляла. І був сей вид для вандрівця німого Мов грім небесний і мов трус землі (Фр. Словник української мови в 11 томах
- трус — Трус, -су м. 1) Трясеніе. 2) Землетрясеніе. Трус великий по місцях (буде). Єв. Л. XXI. 11. 3) Обыскъ. 4) Смятеніе, шумъ; страхъ. Як ось трус, галас, крик!... ввесь двір загомонів. Г. Арт. (1861. III. 82). Такого трусу нагнали йому. Словник української мови Грінченка