труснути

ТРУСНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кого, що.

Однокр. до труси́ти.

Намислив Іванко знову спробувати свою силу. Пішов та ще раз труснув ту грушу, і всі груші, що були на дереві, відразу попадали додолу (з казки);

Шовкун підійшов упритул, опік жарким диханням і взяв Хому за барки...Він сильно труснув, аж зуби в Хоми цокнули (Я. Гримайло);

Підсунув [Каленик Романович] до себе тарілочку з сметаною і труснув на неї солі з солянки (І. Сенченко);

Потім коц ухопила [Параска], сюди-туди труснула і покрила ним зразу всю постелю (Панас Мирний);

Зійшовши на ганок, він, тримаючи на ремінцях через плече торбинку, труснув нею легенько й заявив з урочистою міною, що він таки знайде багатющий скарб (Г. Коцюба);

– Не привезете дров у школу – піду вашу хату розбирати. Не посміхайтесь – піду! – труснув кулаком (М. Стельмах);

Труснувши чубом, Кузьма розвалькувато рушив до місця роботи (О. Гончар);

– Не тряси лишень, бо трясця не розбирає, на кого напастись. Часом як трусне тебе, – відказує Карпо (Панас Мирний);

Потім до гайдамаків: – Ану, хлопці, трусніть! Досвід у “хлопців”, як видно, був уже немалий. Один поперед одного кинулись по кімнатах (А. Головко);

// безос.

Гудок паровоза. Смикнуло вагон, – труснуло сонного Петра (А. Головко);

Потому несподівано зразу труснуло сніжком (М. Коцюбинський).

◇ (1) Трусну́ти (трусону́ти) кали́ткою (кали́точку) – витратити значну кількість грошей; розщедритися, не поскупитися (про грошові витрати).

Як розгадаєте ви казку, Свою калиточку трусніть І бубликів велику в'язку Веселій бабі перешліть (Л. Глібов);

Трішки зараз труснувши калиткою, він уже й сам шкодував за відданими чумакам двома торбами золота (О. Ільченко);

– Гони, Левку, на всі клапани, хай старий Коваль з Ковалихою трусонуть калиткою, бо недаром їм такого гостя дорогого веземо (В. Кучер).