трута-зілля
ТРУ́ТА-ЗІ́ЛЛЯ, ~и-~я, ж., нар.-поет.
Отруйна рослина.
– Отак-то ти, кате! Знущаєшся над сестрами... – І пішли шукати Трути-зілля, щоб Івана Завтра отруїти (Т. Шевченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- трута-зілля — тру́та-зі́лля іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- трута-зілля — див. отрута Словник синонімів Вусика
- трута-зілля — ТРУ́ТА-ЗІ́ЛЛЯ, ~и-~я, ж., нар.-поет. Отруйна рослина. — Отак-то ти, кате! Знущаєшся над сестрами… — І пішли шукати Трути-зілля, щоб Івана Завтра отруїти (Шевч., II, 1953, 114). Словник української мови в 11 томах