труха
ТРУХА́, и́, ж., рідко.
Те саме, що по́терть.
Малась вона [хата] будуватися на дві половини, та, видно, в господаря не стало достатку, і він ледве спромігся на одну, та й то ще не зовсім. Про те говорила недокрита стеля, сяк-так прикидана бур'янами та трухою (Панас Мирний);
Хіба не тут ловив [Оксен] обличчям холодні тіні від хмар у страшні липневі спеки, коли весь степ пах зерном і солом'яною трухою? (Григорій Тютюнник);
// Те саме, що порохня́.
Міцним буковим ціпком Сагайдак почав штурхати в колоди, обдираючи з них кору, з-під якої сипалася бура труха – результат кількарічної праці ненажерливих короїдів (С. Добровольський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- труха — див. залишок Словник синонімів Вусика
- труха — Потерть, потеруха, потрух, порохня, порохно, трина, див. гниль Словник чужослів Павло Штепа
- труха — И, ж. 1. Щось неприємне, погане. Якась труха у цьому колективі: не подобається мені ця робота. 2. Погана погода. Труха надворі. Словник сучасного українського сленгу
- труха — (-и) ж.; мол. Холодна погода. ПСУМС, 70. Словник жарґонної лексики української мови
- труха — -и, ж. 1》 рідко. Те саме, що потерть. || Те саме, що порохня. 2》 зах. Кролик. Великий тлумачний словник сучасної мови
- труха — ТРУХА́, и́, ж., рідко. Те саме, що по́терть. Малась вона [хата] будуватися на дві половини, та, видно, в господаря не стало достатку, і він ледве спромігся на одну, та й то ще не зовсім. Словник української мови в 11 томах
- труха — Труха, -хи ж. 1) Измельченное сѣно. Шейк. 2) Кроликъ, Lepus cuniculus. Вх. Пч. ІІ. 6. Словник української мови Грінченка