тручання

ТРУЧА́ННЯ, я, с.

Властивість за знач. труча́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тручання — труча́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. тручання — -я, с., діал. Дія за знач. тручати і тручатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. тручання — Труча́ння, -ня с. Толканіе. Шейк. Словник української мови Грінченка