тс
ТС, ТСС, виг.
Уживається як заклик до тиші, мовчання.
В сусідній хаті почувся дитячий регіт і крик. Пані Чубинська кинулась туди. – Тс! цитьте!.. (М. Коцюбинський);
– Тс! – озирнувся на них з переднього ряду рудий солдат (А. Головко);
– Тсс... За дверима – нікого? (М. Рильський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тс — тс вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- тс — тсс, виг. Уживається як прохання чи наказ замовкнути, не порушувати тиші. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тс — ТС, ТСС, виг. Уживається як заклик до тиші, мовчання. В сусідній хаті почувся дитячий регіт і крик. Пані Чубинська кинулась туди. — Тс! цитьте!.. (Коцюб., II, 1955, 164); — Тс!... Словник української мови в 11 томах