туберкул

ТУБЕ́РКУЛ, а, ч., ТУБЕ́РКУЛА, и, ж., мед.

Горбок, вузлик в тканинах організму, викликаний туберкульозною паличкою.

Не буде туберкул в організмі, значить, одною бідою менше буде (Леся Українка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. туберкул — тубе́ркул іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. туберкул — -а, ч. і туберкула, -и, ж., мед. Горбок, вузлик у тканинах організму, спричинений туберкульозною паличкою. Великий тлумачний словник сучасної мови