тупомордий
ТУПОМО́РДИЙ, а, е.
1. Який має тупу, широку морду.
2. перен., зневажл. Нерозумний. некмітливий, дурний.
3. розм. Який має тупу, широку передню частину (про предмет).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тупомордий — тупомо́рдий прикметник Орфографічний словник української мови