1. Словник української мови у 20 томах

турбуленція

ТУРБУЛЕ́НЦІЯ, ї, ж.

У гідромеханіці та аеромеханіці – хаотичний рух рідини або газу; бурхливість; в атмосфері – невпорядковані й випадкові зміни напряму і швидкості частинок повітря.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. турбуленція — турбуле́нція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. турбуленція — -ї, ж. У гідромеханіці та аеромеханіці – хаотичний рух рідини або газу; бурхливість; в атмосфері – невпорядковані й випадкові зміни напряму і швидкості частинок повітря. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. турбуленція — турбуле́нція (від лат. turbulentia – вирування, неспокій, обертання навколо осі) в гідромеханіці та аеромеханіці – хаотичний рух рідини або газу; бурхливість; в атмосфері – невпорядковані й випадкові зміни напряму й швидкості частиною повітря. Словник іншомовних слів Мельничука