1. Словник української мови у 20 томах

турист

ТУРИ́СТ, а, ч.

Той, хто займається туризмом.

По цьому шосе скрізь поставлені лавочки. Тут одпочивають туристи (І. Нечуй-Левицький);

Як добре, що людей в чужі краї Нужда не гонить з батьківської хати. Широкий світ побачити, пізнати Туристи їдуть – земляки мої (Д. Павличко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. турист — тури́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. турист — див. МАНДРІВЕЦЬ. Словник синонімів Караванського
  3. турист — див. подорожній Словник синонімів Вусика
  4. турист — [турист] -ста, м. (на) -стов'і/-с'т'і, мн. -стие, -с'т'іў Орфоепічний словник української мови
  5. турист — Мандрівник, мандрика, відвідувач, оглядач, подорожник Словник чужослів Павло Штепа
  6. турист — -а, ч. Той, хто займається туризмом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. турист — Тури́ст, -та; -ри́сти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. турист — ТУРИ́СТ, а, ч. Той, хто займається туризмом. По цьому шосе скрізь поставлені лавочки. Тут одпочивають туристи (Н.-Лев., II, 1956, 415); Як добре, що людей в чужі краї Нужда не гонить з батьківської хати. Широкий світ побачити, пізнати Туристи їдуть — земляки мої (Павл., Бистрина, 1959, 242). Словник української мови в 11 томах