1. Словник української мови у 20 томах

тухнути

ТУ́ХНУТИ¹, не; мин. ч. тух, ла, ло і ту́хнув, нула, ло; недок.

Переставати горіти, світитися; гаснути.

Ось у його хаті потухло [світло] зовсім .. Далі й по других вікнах стало тухнути (Панас Мирний);

Стоять ото [люди] юрбами, дивляться, як тухне чи розгоряється заграва (А. Головко).

ТУ́ХНУТИ², не; мин. ч. тух, ла, ло і ту́хнув, нула, ло; недок., розм.

Робитися тухлим, псуватися (про харчові продукти) або робитися затхлим, несвіжим (про воду і т. ін.).

Радить [батько] возити воду цистерною, а не отакими барильцями. – А ми навмисне такими барильцями, – відповідає той, що пив, молодий закіптюжений смаглій, і білкуваті очі його по-циганському грають лукаво. – Бо привезли б цистерною, та й на три дні, та й тухнутиме вода!.. (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тухнути — ту́хнути 1 дієслово недоконаного виду гаснути ту́хнути 2 дієслово недоконаного виду псуватися розм. Орфографічний словник української мови
  2. тухнути — див. гаснути Словник синонімів Вусика
  3. тухнути — 1. гаснути, вигасати, вигаснути, повигасати, догасати, догаснути, подогасати, загасати, загаснути, позгасати, погасати, погаснути, пригасати, пригаснути, попригасати... Словник чужослів Павло Штепа
  4. тухнути — Ну, -неш, недок. 1. П'яніти. Машка вже тухне: більше не наливати. 2. Сміятися без упину. Чого ти тухнеш?Що смішне почув? Словник сучасного українського сленгу
  5. тухнути — I -не; мин. ч. тух, -ла, -ло і тухнув, -нула, -ло; недок. Переставати горіти, світитися; гаснути. II -не; мин. ч. тух, -ла, -ло і тухнув, -нула, -нуло; недок., розм. Робитися тухлим, псуватися (про харчові продукти) або робитися затхлим, несвіжим (про воду і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. тухнути — ГА́СНУТИ (переставати горіти, світитися), ЗГАСА́ТИ (ІЗГАСА́ТИ), ЗАГАСА́ТИ, ПОГАСА́ТИ, УГАСА́ТИ (ВГАСА́ТИ), ДОГАСА́ТИ, ГАСИ́ТИСЯ, ЗАГА́ШУВАТИСЯ, ТУ́ХНУТИ, ПОТУХА́ТИ, СТУХА́ТИ, ЗАТУХА́ТИ, УТУХА́ТИ (ВТУХА́ТИ), ПРИГАСА́ТИ, ПРИТУХА́ТИ (поступово)... Словник синонімів української мови
  7. тухнути — ТУ́ХНУТИ¹, не; мин. ч. тух, ла, ло і ту́хнув, нула, ло; недок. Переставати горіти, світитися; гаснути. Ось у його хаті потухло [світло] зовсім.. Словник української мови в 11 томах
  8. тухнути — Ту́хнути, -ну, -неш гл. Спадать, опадать (объ опухоли). Словник української мови Грінченка