тьохкання
ТЬО́ХКАННЯ, я, с.
Дія за знач. тьо́хкати 1 і звуки, утворювані цією дією.
Лагідне сяяння місяця, тихі розмови, радісні мовчанки під дзвінке тьохкання соловейка.., – все це промайнуло в одну мить в її запаленому мозку (М. Старицький);
Тьохкання так напливало й хлюпало з усіх боків, що хлопцеві здавалося, буцім у кожному кущі калини сидить соловей (О. Ільченко);
З левади донеслося буйне соловейкове тьохкання (В. Речмедін).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тьохкання — тьо́хкання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- тьохкання — -я, с. Дія за знач. тьохкати 1) і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тьохкання — СПІВ (про птахів), ЩЕ́БЕТ, ЩЕБЕТА́ННЯ, СВИСТ, ПО́СВИСТ, ПРИ́СВИСТ, ТЬО́ХКАННЯ, ПІ́ЯННЯ розм., ЩЕ́БІТ діал. З вікон чулося грайливе цвірінькання горобців, пронизливі посвисти ластівок, раз по раз долітав голосний півнячий спів (Ю. Словник синонімів української мови
- тьохкання — Тьо́хкання, -ння, -нню, в -нні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- тьохкання — ТЬО́ХКАННЯ, я, с. Дія за знач. тьо́хкати 1 і звуки, утворювані цією дією. Лагідне сяяння місяця, тихі розмови, радісні мовчанки під дзвінке тьохкання соловейка.., — все це промайнуло в одну мить в її запаленому мозку (Стар., Облога.. Словник української мови в 11 томах
- тьохкання — Тьо́хкання, -ня с. 1) Біеніе, ёканіе (сердца). Шейк. 2) Щелканіе (соловья). Шейк. Словник української мови Грінченка