тюк
ТЮК¹, а́, ч.
Великий щільно упакований згорток чого-небудь (сіна, речей, товару і т. ін.).
Купці .. в'язали їм [верблюдам] на спини важкі тюки добра, здобутого в Каффі (З. Тулуб);
Перон завалений купами тюків, чемоданів, ящиків, скринь та усякого хатнього майна (І. Кочерга);
Найкраще степове сіно .. пресувалося по таборах у тюки і вже в такому вигляді сплавлялося на каховську пристань (О. Гончар).
ТЮК², виг., розм.
Уживається як присудок за знач. тю́кнути².
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тюк — тюк 1 іменник чоловічого роду згорток тюк 2 вигук удар незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
- тюк — Багул, пака Словник чужослів Павло Штепа
- тюк — I -а, ч. Великий щільно упакований згорток чого-небудь (сіна, речей, товару і т. ін.). II виг., розм. Уживається як присудок за знач. тюкнути II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тюк — ПА́КА (велика кількість складених або зв'язаних однорідних предметів); ПА́ЧКА (менших розмірів); ТЮК, БУНТ (щільно упакованих); СТІС (СТОС), СТОПА́ розм. (складених вертикально); КУ́ПА (перев. Словник синонімів української мови
- тюк — ТЮК¹, а́, ч. Великий щільно упакований згорток чого-небудь (сіна, речей, товару і т. ін.). Купці.. в’язали їм [верблюдам] на спини важкі тюки добра, здобутого в Каффі (Тулуб, Людолови, II, 1957, 176); Перон завалений купами тюків, чемоданів, ящиків... Словник української мови в 11 томах