1. Словник української мови у 20 томах

тюльпан

ТЮЛЬПА́Н, а, ч.

Багаторічна декоративна трав'яниста рослина родини лілійних з великими квітками, що звичайно мають форму ковпачка і різне забарвлення.

Червоні та жовті дикі тюльпани лиснять проти сонця (І. Нечуй-Левицький);

Сплять старанно зогріті теплиці. Зеленіють в них паростки чудових тюльпанів і гіацинтів (З. Тулуб);

* У порівн. Слава замкнулася в собі, як тюльпан з заходом сонця (Ірина Вільде).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тюльпан — тюльпа́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. тюльпан — [т'ул'пан] -на, м. (на) -н'і, мн. -ние, -н'іў Орфоепічний словник української мови
  3. тюльпан — -а, ч. Багаторічна декоративна трав'яниста рослина родини лілійних з великими квітками, що звичайно мають форму ковпачка і різне забарвлення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тюльпан — тюльпа́н (італ. tulipano, з перс. дулбенд – тюрбан) рід багаторічних трав’янистих цибулинних рослин родини лілійних. Росте в Європі й Азії. Культурні Т. – гібридного походження. Використовують у декоративному садівництві. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. тюльпан — Багаторічна цибульна рослина родини лілійних, походить із Азії, декоративна; бл. 100 видів; в Україні бл. 10, на луках росте т. дикий; одна з основних культур промислового квітництва, гол. Універсальний словник-енциклопедія
  6. тюльпан — Тюльпа́н і туліпа́н, -на; -па́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. тюльпан — ТЮЛЬПА́Н, а, ч. Багаторічна декоративна трав’яниста рослина родини лілійних з великими квітками, що звичайно мають форму ковпачка і різне забарвлення. Червоні та жовті дикі тюльпани лиснять проти сонця (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах