тіпаний
ТІ́ПАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до тіпа́ти.
Тіпане примітивними механізмами волокно.
2. у знач. прикм. Який вже тіпа́ли.
Підперезані ці елегантно-грубі капоти були звичайними мотузками з тіпаних конопель (Ю. Смолич);
Її чубок білявий, аж білий, наче льонок тіпаний (О. Ільченко);
// перен. Пошарпаний, понівечений.
На терасі з зачиненими вікнами нудьгують і заздрять непорушні пальми, ніколи не тіпані вітрами, не поливані дощами (В. Винниченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тіпаний — ті́паний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- тіпаний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. і теп. ч. до тіпати. 2》 у знач. прикм. Якого вже тіпали. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тіпаний — ТІ́ПАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. і теп. ч. до тіпа́ти. 2. у знач. прикм. Який вже тіпа́ли. Підперезані ці елегантно-грубі капоти були звичайними мотузками з тіпаних конопель (Смолич, Мир.., 1958, 112); Її чубок білявий, аж білий, наче льонок тіпаний (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 525). Словник української мови в 11 томах