1. Словник української мови у 20 томах

тіпнути

ТІ́ПНУТИ, ну, неш, док., кого, що і без прям. дод.

Однокр. до ті́пати 1, 2.

Литка тіпнув вусами, пильно подивився на свого співрозмовника (Г. Епік);

Тіпнувши плечем, з якого звисав порожній рукав солдатської гімнастерки, Кузьма став доповідати про стан і завдання дружини (А. Іщук);

// безос.

Тут Мартою й тіпнуло. Жбурнула на стільницю недоліпленого вареника, встала зі стільця (І. Нижник);

Тілом тіпнуло. І ту ж мить глибокий сон приборкав гетьмана на цілу годину (Г. Колісник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тіпнути — ті́пнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. тіпнути — -ну, -неш, док., перех. і неперех. Однокр. до тіпати 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. тіпнути — БИ́ТИСЯ (робити різкі, судорожні рухи всім тілом), ПОБИВА́ТИСЯ, КОЛОТИ́ТИСЯ, ТІ́ПАТИСЯ, ТРІ́ПАТИСЯ, ТРІПОТА́ТИ (ТРІПОТІ́ТИ) підсил., ТРІПОТА́ТИСЯ підсил. — Док.: ті́пнутися, ті́пнути, трі́пну́тися, тріпону́ти, тріпону́тися. Словник синонімів української мови
  4. тіпнути — ТІ́ПНУТИ, ну, неш, док., перех. і неперех. Однокр. до ті́пати 1, 2. Литка тіпнув вусами, пильно подивився на свого співрозмовника (Епік, Тв. Словник української мови в 11 томах