уабаїн

УАБАЇ́Н, у, ч., фарм., мед.

Препарат групи малостійких глікозидів, який застосовують у найважчих і гострих випадках серцевої недостатності; строфантин.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me