убезпечувати
УБЕЗПЕ́ЧУВАТИ (ВБЕЗПЕ́ЧУВАТИ), ую, уєш, недок., УБЕЗПЕ́ЧИТИ (ВБЕЗПЕ́ЧИТИ), чу, чиш, док., кого, що.
1. Захищати, охороняти від чого-небудь; запобігати якійсь небезпеці.
Кохана! Не тремти перед мечем кривавим, Він радощі земні вбезпечує всім нам... (П. Куліш);
На перших кроках доведеться залагоджувати з усіма, .. убезпечувати себе від удару в спину – повести хитру гру (Ю. Мушкетик);
І сьогодні ми убезпечуємо майбутнє людства дуже дорогою ціною (Ю. Щербак);
Козацький одяг, добра шабля і слава цілком убезпечили його [Богуна] від усяких несподіванок (Я. Качура);
Щоб убезпечити Київ від посягань інших князів, він [Юрій Долгорукий] у стратегічно важливих пунктах – Вишгороді, Білгороді, Каневі і Переяславлі – садить княжити своїх синів (з наук. літ.).
2. чим, рідко. Те саме, що забезпе́чувати 1.
Сподівався [Антін Андрійович], що за допомогою своєї майстерні він зможе убезпечити себе достатнім реманентом, щоб перегорнути ще не зрушені землі, на яких незабаром забуяє благодатне море хлібів (С. Добровольський).
Значення в інших словниках
- убезпечувати — убезпе́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- убезпечувати — (вбезпечувати), -ую, -уєш, недок., убезпечити (вбезпечити), -чу, -чиш, док., перех. 1》 Захищати, охороняти від чого-небудь; запобігати якійсь небезпеці. 2》 чим, рідко. Те саме, що забезпечувати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- убезпечувати — ЗАБЕЗПЕ́ЧУВАТИ кого, що і без додатка (давати, надавати комусь щось потрібне, необхідне в достатній кількості), ПОСТАЧА́ТИ кому, чому що, рідше кого, що чим, ДОСТАЧА́ТИ кому, чому що і чого, рідше, УБЕЗПЕ́ЧУВАТИ (ВБЕЗПЕ́ЧУВАТИ) чим, рідко... Словник синонімів української мови
- убезпечувати — УБЕЗПЕ́ЧУВАТИ (ВБЕЗПЕ́ЧУВАТИ), ую, уєш, недок., УБЕЗПЕ́ЧИТИ (ВБЕЗПЕ́ЧИТИ), чу, чиш, док., перех. 1. Захищати, охороняти від чого-небудь; запобігати якійсь небезпеці. Кохана! Не тремти перед мечем кривавим, Він радощі земні вбезпечує всім нам… (П. Словник української мови в 11 томах