1. Словник української мови у 20 томах

убереження

УБЕРЕ́ЖЕННЯ (ВБЕРЕ́ЖЕННЯ), я, с.

Дія за знач. уберегти́.

Попід валом суцільним гребенем проходив нахилений наперед гострокіл з велетенських дубових колод, обпалених з двох боків для вбереження від гнилизни й шашеля (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. убереження — убере́ження іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. убереження — (вбереження), -я, с. Дія за знач. уберегти (вберегти). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. убереження — УБЕРЕ́ЖЕННЯ (ВБЕРЕ́ЖЕННЯ), я, с. Дія за знач. уберегти́. Попід валом суцільним гребенем проходив нахилений наперед гострокіл з велетенських дубових колод, обпалених з двох боків для вбереження від гнилизни й шашеля (Загреб., Диво, 1968, 159). Словник української мови в 11 томах