убивчо
УБИ́ВЧО (ВБИ́ВЧО).
Присл. до уби́вчий.
Поет [Т. Шевченко] в убивчо сатиричній формі .. оголив і виставив напоказ усьому світові пороки царської монархії (з наук. літ.);
На Миколу звістка [про одруження коханої] подіяла вбивчо (В. Гжицький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- убивчо — уби́вчо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- убивчо — (вбивчо). Присл. до убивчий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- убивчо — УБИ́ВЧО (ВБИ́ВЧО). Присл. до уби́вчий. Поет [Т. Шевченко] в убивчо сатиричній формі.. оголив і виставив напоказ усьому світові пороки царської монархії (Іст. УРСР, І, 1953, 426); На Миколу звістка [про одруження коханої] подіяла вбивчо (Гжицький, У світ.., 1960, 165). Словник української мови в 11 томах