ублаготворений

УБЛАГОТВО́РЕНИЙ (ВБЛАГОТВО́РЕНИЙ), а, е.

Дієпр. пас. до ублаготвори́ти і ублаготвори́тися.

Глоба вийшов на люди ублаготворений, радісний. Добре переконатися хоч колись, що і тебе покликано на герць не з чиєїсь ласки, а за потребою, виходячи із твоїх здібностей до боротьби (Г. Колісник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ублаготворений — див. задоволений Словник синонімів Вусика