ублаготворений
УБЛАГОТВО́РЕНИЙ (ВБЛАГОТВО́РЕНИЙ), а, е.
Дієпр. пас. до ублаготвори́ти і ублаготвори́тися.
Глоба вийшов на люди ублаготворений, радісний. Добре переконатися хоч колись, що і тебе покликано на герць не з чиєїсь ласки, а за потребою, виходячи із твоїх здібностей до боротьби (Г. Колісник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ублаготворений — див. задоволений Словник синонімів Вусика