убогенький
УБО́ГЕНЬКИЙ (ВБО́ГЕНЬКИЙ), а, е.
Досить убогий.
Се був маленький, вбогенький хуторець (Марко Вовчок);
На горбочку притулилась убогенька церківця (Ганна Барвінок);
Горить убогенька лампа (С. Васильченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- убогенький — убо́генький прикметник Орфографічний словник української мови
- убогенький — (вбогенький), -а, -е. Досить убогий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- убогенький — УБО́ГЕНЬКИЙ (ВБО́ГЕНЬКИЙ), а, е. Досить убогий. Се був маленький, вбогенький хуторець (Вовчок, І, 1955, 323); На горбочку притулилась убогенька церківця (Барв., Опов.., 1902, 136); Горить убогенька лампа (Вас., Незібр. тв., 1941, 169). Словник української мови в 11 томах