убогість

УБО́ГІСТЬ (ВБО́ГІСТЬ), гості, ж.

1. Матеріальна незабезпеченість, нестатки, брак засобів для існування; бідність.

Од людей через свою убогість він і в гімназії, і в університеті зазнав був чимало кривд і образ (А. Кримський);

– Ех, чого не було! – зітхнув важко [Канушевич], ніби оце вперше з такою невблаганною ясністю побачив усі злидні і вбогість колишнього селянського життя (Г. Коцюба);

Катерина міцно з'єднала свою долю з Антоновою долею .. і ділила з ним скупу радість і велику вбогість (С. Чорнобривець);

Парубок вперше сам доходить, що не вбогість, а багатство страшніше підтинає любов (М. Стельмах).

2. Абстр. ім. до убо́гий 1, 2, 4–7.

Весь час [дружина] озиралася, чи все в домі гаразд, чи не помічають гості убогості їхнього життя. Часто зітхала і старанно стежила за ганчір'яним ґнотом каганця (Іван Ле);

Лежить воно [село Котельва] на березі річки Ворскли, нічим, крім убогості, раніше не було знамените (І. Цюпа);

Твоя [автора] книга говорить йому [навчителеві] все, де ти лінувався, де ти поспішав, де ховав убогість думки за зливою слів, де чорно заздрив на чужу роботу, де ти нечесно працював (Ю. Яновський);

Він знав схильність деяких товаришів надавати перебільшеного значення цьому атрибутові гастролюючих службовців, які часом убогість свого авторитету надолужують лакованою галантереєю з блискучими пряжками, і вирішив іти без портфеля (С. Добровольський);

У водяних очах окупантів зяяла духовна вбогість (О. Довженко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. убогість — убо́гість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. убогість — Бідність, БІДАЦТВО, злидні і п. ф. від УБОГИЙ; убозтво, убожество. Словник синонімів Караванського
  3. убогість — див. бідність Словник синонімів Вусика
  4. убогість — [yбог'іс'т'] = вбогість -гос'т'і, ор. -г'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  5. убогість — (вбогість), -гості, ж. 1》 Матеріальна незабезпеченість, нестатки, брак засобів для існування; бідність. 2》 Абстр. ім. до убогий 1), 2), 4-7). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. убогість — полата́ти зли́дні (убо́гість, убо́жество і т. ін.). Налагодити чиї-небудь фінансові справи. Що генеральша придбала, те й уплило за дочками. Треба, значить, знову складати, своє убожество полатати (Панас Мирний). Фразеологічний словник української мови
  7. убогість — БІ́ДНІСТЬ (матеріальна незабезпеченість, брак засобів до існування), СКРУ́ТА, НЕСТА́ТОК перев. мн., НЕДОСТА́ТОК перев. мн., НЕДОСТА́ЧА перев. мн., рідше, УБО́ГІСТЬ (ВБО́ГІСТЬ) підсил., УБО́ЗТВО (ВБО́ЗТВО) підсил., ЗЛИ́ДНІ мн. підсил., ЗЛИДЕ́ННІСТЬ підсил. Словник синонімів української мови
  8. убогість — Убо́гість, -гости, -гості, -гістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. убогість — УБО́ГІСТЬ (ВБО́ГІСТЬ), гості, ж. 1. Матеріальна незабезпеченість, нестатки, брак засобів для існування; бідність. Од людей через свою убогість він і в гімназії, і в університеті зазнав був чимало кривд і образ (Крим. Словник української мови в 11 томах