убрус
УБРУ́С, а, ч., заст.
1. Старовинний жіночий головний убір.
Давнішим головним убором східнослов'янських жінок є намітка під назвою убрус (з наук. літ.).
2. діал. Скатерка.
Сонце .. заглядало в блискучі келихи й чаші, що рядами стояли на столі, укритому убрусом, гаптованим золотом і сріблом (А. Хижняк);
* Образно. Як медова сита, Всіх осінь ситила. Отож на певнім тижні Убрус гаптований стелила всім земля – І річ заходила в людей про весілля (М. Рильський);
* У порівн. Він стояв, спершись обома руками на стіл, на якому, наче великий убрус з дивними візерунками, лежала військова карта (Л. Первомайський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- убрус — Убру́с: — скатертина [38] Словник з творів Івана Франка
- убрус — убру́с іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- убрус — Хустка, рушник, скатертина Словник застарілих та маловживаних слів
- убрус — -а, ч., заст. 1》 Старовинний жіночий головний убір. 2》 діал. Скатерка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- убрус — УБРУ́С, а, ч., заст. 1. Старовинний жіночий головний убір. Давнішим головним убором східнослов’янських жінок є намітка під назвою убрус (Нар. тв. та етн., 6, 1969, 18). 2. діал. Скатерка. Сонце.. Словник української мови в 11 томах
- убрус — Убрус, -са м. = обрус. А в тій світлиці тисові столи, а по тих столах тонкі убруси. Гол. Словник української мови Грінченка