убрус

УБРУ́С, а, ч., заст.

1. Старовинний жіночий головний убір.

Давнішим головним убором східнослов'янських жінок є намітка під назвою убрус (з наук. літ.).

2. діал. Скатерка.

Сонце .. заглядало в блискучі келихи й чаші, що рядами стояли на столі, укритому убрусом, гаптованим золотом і сріблом (А. Хижняк);

* Образно. Як медова сита, Всіх осінь ситила. Отож на певнім тижні Убрус гаптований стелила всім земля – І річ заходила в людей про весілля (М. Рильський);

* У порівн. Він стояв, спершись обома руками на стіл, на якому, наче великий убрус з дивними візерунками, лежала військова карта (Л. Первомайський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. убрус — Убру́с: — скатертина [38] Словник з творів Івана Франка
  2. убрус — убру́с іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. убрус — Хустка, рушник, скатертина Словник застарілих та маловживаних слів
  4. убрус — -а, ч., заст. 1》 Старовинний жіночий головний убір. 2》 діал. Скатерка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. убрус — УБРУ́С, а, ч., заст. 1. Старовинний жіночий головний убір. Давнішим головним убором східнослов’янських жінок є намітка під назвою убрус (Нар. тв. та етн., 6, 1969, 18). 2. діал. Скатерка. Сонце.. Словник української мови в 11 томах
  6. убрус — Убрус, -са м. = обрус. А в тій світлиці тисові столи, а по тих столах тонкі убруси. Гол. Словник української мови Грінченка