увертатися
УВЕРТА́ТИСЯ¹ (ВВЕРТА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., УВЕРНУ́ТИСЯ (ВВЕРНУ́ТИСЯ), уверну́ся, уве́рнешся, док., розм.
Швидким рухом звертати, відхилятися вбік, уникаючи удару, поштовху і т. ін.
Вона ухопила п'ять карт і націлилася вдарити. Григорій Петрович увернувся. – Цур! не увертатися! – Боляче ж! – замолився він (Панас Мирний);
Єгор простягнув був руки, щоб обійняти молодицю, та вона ловко увернулася (А. Шиян).
УВЕРТА́ТИСЯ² (ВВЕРТА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., УВЕРНУ́ТИСЯ (ВВЕРНУ́ТИСЯ), уверну́ся, уве́рнешся, док., діал.
Управлятися (з роботою).
Маруся була така робоча, що встигала увернутися за двох (І. Нечуй-Левицький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- увертатися — уверта́тися 1 дієслово недоконаного виду уникати удару розм. уверта́тися 2 дієслово недоконаного виду управлятися з роботою діал. Орфографічний словник української мови
- увертатися — I (ввертатися), -аюся, -аєшся, недок., увернутися (ввернутися), увернуся, увернешся, док., розм. Швидким рухом звертати, відхилятися вбік, уникаючи удару, поштовху і т. ін. II (ввертатися), -аюся, -аєшся, недок., увернутися (ввернутися), увернуся, увернешся, док., діал. Управлятися (з роботою). Великий тлумачний словник сучасної мови
- увертатися — УВЕРТА́ТИСЯ¹ (ВВЕРТА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., УВЕРНУ́ТИСЯ (ВВЕРНУ́ТИСЯ), уверну́ся, уве́рнешся, док., розм. Швидким рухом звертати, відхилятися вбік, уникаючи удару, поштовху і т. ін. Вона ухопила п’ять карт і націлилася вдарити. Словник української мови в 11 томах