увертатися

УВЕРТА́ТИСЯ¹ (ВВЕРТА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., УВЕРНУ́ТИСЯ (ВВЕРНУ́ТИСЯ), уверну́ся, уве́рнешся, док., розм.

Швидким рухом звертати, відхилятися вбік, уникаючи удару, поштовху і т. ін.

Вона ухопила п'ять карт і націлилася вдарити. Григорій Петрович увернувся. – Цур! не увертатися! – Боляче ж! – замолився він (Панас Мирний);

Єгор простягнув був руки, щоб обійняти молодицю, та вона ловко увернулася (А. Шиян).

УВЕРТА́ТИСЯ² (ВВЕРТА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., УВЕРНУ́ТИСЯ (ВВЕРНУ́ТИСЯ), уверну́ся, уве́рнешся, док., діал.

Управлятися (з роботою).

Маруся була така робоча, що встигала увернутися за двох (І. Нечуй-Левицький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. увертатися — уверта́тися 1 дієслово недоконаного виду уникати удару розм. уверта́тися 2 дієслово недоконаного виду управлятися з роботою діал. Орфографічний словник української мови
  2. увертатися — I (ввертатися), -аюся, -аєшся, недок., увернутися (ввернутися), увернуся, увернешся, док., розм. Швидким рухом звертати, відхилятися вбік, уникаючи удару, поштовху і т. ін. II (ввертатися), -аюся, -аєшся, недок., увернутися (ввернутися), увернуся, увернешся, док., діал. Управлятися (з роботою). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. увертатися — УВЕРТА́ТИСЯ¹ (ВВЕРТА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., УВЕРНУ́ТИСЯ (ВВЕРНУ́ТИСЯ), уверну́ся, уве́рнешся, док., розм. Швидким рухом звертати, відхилятися вбік, уникаючи удару, поштовху і т. ін. Вона ухопила п’ять карт і націлилася вдарити. Словник української мови в 11 томах