увеселення

УВЕСЕ́ЛЕННЯ (ВВЕСЕ́ЛЕННЯ), я, с.

Дія за знач. увеселя́ти.

Ті, що супроводжували владику, .. весело гуторили, а для увеселення владики заводили герці, перебігалися, підкидали вгору шапки (А. Чайковський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me