увеселення
УВЕСЕ́ЛЕННЯ (ВВЕСЕ́ЛЕННЯ), я, с.
Дія за знач. увеселя́ти.
Ті, що супроводжували владику, .. весело гуторили, а для увеселення владики заводили герці, перебігалися, підкидали вгору шапки (А. Чайковський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me