ув'язаний

УВ'Я́ЗАНИЙ (ВВ'Я́ЗАНИЙ), а, е.

Дієпр. пас. до ув'яза́ти².

На довгих ногах [Лукаша] не було чобіт: він уже давно їх пропив “з горя” і тепер ходив так, що одна нога була в резиновій калоші, а друга обгорнена онучкою та ув'язана мотузком (Б. Грінченко);

Запасні бочки з пальним, ув'язані металевими тросами, стояли зверху на кожному танку (О. Гончар);

Навіть у темряві, по обрису, видно характерну сутулуватість Січкаря, яку ще збільшує вв'язана за плечима торба з харчуванням (М. Стельмах);

Шпаків трикутники любовні коло шпаківень, до осик ув'язаних (В. Стус);

Раніше грошова і товарна маси були ув'язані одна з одною. А тепер “гуляють” вільні гроші (з газ.);

Народне господарство .. залишилось дуже розбалансованим і розблокованим, усі галузі й структуроутворюючі елементи – економічно й технологічно не ув'язаними між собою (з публіц. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ув'язаний — ув'я́заний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. ув'язаний — [ўвйазанией] = вв'язаний м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. ув'язаний — (вв'язаний), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до ув'язати II. Великий тлумачний словник сучасної мови