угнатися
УГНА́ТИСЯ¹ (ВГНА́ТИСЯ), ужену́ся, ужене́шся, док., за ким – чим.
Наздогнати кого-, що-небудь, порівнятися з тим, хто рухається попереду.
Та куди йому [Хомці], кривому, угнатися за прямоногим побігачем? (Панас Мирний);
Семенів кінь пірнув у темряву , й верхівець не зміг би все одно вгнатися за ним на своєму замореному коні (Л. Смілянський);
// перен. Встигнути за ким-небудь у роботі, у будь-якій справі.
Коли брала [Горпина] кісся в руки й заходила косити, .. ніхто за нею не міг угнатися (Ю. Яновський);
[Ніна:] Не соромно вам, – завоювали таку принадну дівчину, а ще скаржитесь! [Хламушка (зітхає):] Еге... завоювали. Завоюєш таку валькірію. Вона ось на крос їде в Париж, – де вже за нею угнатись (І. Кочерга);
[Павло (говорить по телефону):] Випередив ти нас усіх, випередив .. За тобою не вженешся (О. Корнійчук).
УГНА́ТИСЯ² див. вганя́тися¹.
Значення в інших словниках
- угнатися — угна́тися 1 дієслово доконаного виду наздогнати кого-, що-небудь, порівнятися з тим, хто рухається попереду угна́тися 2 дієслово доконаного виду швидко переміщаючись, потрапити кудись, у щось; устромитися, заглибитися у що-небудь; вклинитися Орфографічний словник української мови
- угнатися — I (вгнатися), уженуся, уженешся, док., за ким – чим. Наздогнати кого-, що-небудь, порівнятися з тим, хто рухається попереду. || перен. Встигнути за ким-небудь у роботі, у будь-якій справі. II див. вганятися 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- угнатися — ДОГНА́ТИ кого, що (рухаючись, наблизитися до того, хто (що) пересувається попереду), НАЗДОГНА́ТИ, ЗДОГНА́ТИ, НАГНА́ТИ, НАСПІ́ТИ, ДОСПІ́ТИ рідше, УГНА́ТИСЯ (ВГНА́ТИСЯ) за ким-чим, розм., УГАНЯ́ТИСЯ (ВГАНЯ́ТИСЯ) за ким-чим, розм., ДОГОНИ́ТИ діал. Словник синонімів української мови
- угнатися — УГНА́ТИСЯ¹ (ВГНА́ТИСЯ), ужену́ся, ужене́шся, док., за ким — чим. Наздогнати кого-, що-небудь, порівнятися з тим, хто рухається попереду. Всі з його сміються, діти дражнять, а він [Хомка] їм свариться кістки переломити. Словник української мови в 11 томах
- угнатися — Уганя́тися, -ня́юся, -єшся сов. в. угна́тися, -жену́ся, -не́шся, гл. 1) Гнаться, погнаться. За світовими роскошами всігда не вганяйся. Грин. III. 144. Росковський угнався був за ними в Руську Поляну, тя його і вбили. ЗОЮР. І. Словник української мови Грінченка