1. Словник української мови у 20 томах

угноюваний

УГНО́ЮВАНИЙ (ВГНО́ЮВАНИЙ), а, е.

Дієпр. пас. до угно́ювати.

У другій половині XVII–XVIII ст. спостерігалися також зрушення в системі обробітку ґрунту. Зростала площа угноюваних ланів (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. угноюваний — угно́юваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. угноюваний — (вгноюваний), -а, с. Дієприкм. пас. мин. і теп. ч. до угноювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. угноюваний — УГНО́ЮВАНИЙ (ВГНО́ЮВАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. і теп. ч. до угно́ювати. Словник української мови в 11 томах