уговорювання

УГОВО́РЮВАННЯ (ВГОВО́РЮВАННЯ), я, с.

Дія за знач. угово́рювати (вгово́рювати) 1.

Він [Сава] добрий, я знаю! І чому не мав би бути добрий? – Добрий, але обмотаний циганськими вговорюваннями! – відповів Михайло (О. Кобилянська).