угодництво

УГО́ДНИЦТВО, а, с., книжн.

Те саме, що догі́дливість.

Обличчя візирів, вельмож, імамів мали на собі неприхований відбиток угодництва перед султаном і звірячості до всіх, хто нижче (П. Загребельний);

Одні беруться за перо через душевний неспокій, .. інші мережать папір із марнославства чи для угодництва (з наук.-попул. літ.).