угон

УГО́Н¹, у, ч., техн.

Поздовжнє зміщення рейок, проводів, висотних конструкцій тощо, спричинюване рухом поїздів або дією інших зовнішніх чинників.

Підвищення надійності і безпеки роботи вантажопідйомних кранів, що експлуатуються на відкритих площадках, в більшості визначається попередженням аварій, викликаних угонами кранів вітром (з наук. літ.).

УГО́Н², у, ч., юр.

Те саме, що ви́крадення, викрада́ння.

Закон про угон повітряного судна прийнято відповідно до міжнародної Конвенції про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки цивільної авіації (з наук. літ.);

// розм. Викрадення автомобіля.

Отже, і за крадіжку, і за угон автомобіля винного позбавляють волі на строк до трьох років (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. угон — уго́н іменник чоловічого роду поздовжнє зміщення рейок Орфографічний словник української мови
  2. угон — -у, ч., зал. 1》 Поздовжнє зміщення рейок, спричинюване рухом поїздів. 2》 Викрадення транспортного засобу (літака, автомобіля, мотоцикла тощо). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. угон — УГО́Н, у, ч., зал. Поздовжнє зміщення рейок, спричинюване рухом поїздів. Словник української мови в 11 томах