угорання
УГОРА́ННЯ (ВГОРА́ННЯ), я, с., спец.
Дія і стан за знач. угора́ти.
* Образно. Любов – це інше лице вічності, але це – вростання, вгорання одної істоти в другу (В. Винниченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- угорання — угора́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови