1. Словник української мови у 20 томах

угорський

УГО́РСЬКИЙ, а, е.

1. Прикм. до уго́рці і Угорщина.

– Мені в город треба, дядькові старого вина добути, угорського (Б. Лепкий);

В горах майже не було населених пунктів. Лише коли-не-коли траплялись убогі висілки угорських та словацьких лісорубів (О. Гончар);

Ми вже знали, що вся ця розкіш і коні шестериками, срібні кухлі з угорським вином .. коштують дорого (Ю. Мушкетик);

Десь далеко в низині, в угорській долині, багряне сонце поволі котилося в Дунай (С. Журахович);

Угорський антрополог Іван Гашпар .. дійшов висновку, що “угорські русини за походженням є у безпосередньому зв'язку і з галицькими русинами, українцями” (з публіц. літ.).

2. у знач. ім. уго́рське, кого, с. Сорт виноградного вина.

– Угорське, шампан благородний, портвейн, бордо – от мої трунки (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. угорський — уго́рський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. угорський — [угорс'кией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
  3. угорський — угорський: ◊ угорський та́рок → тарок Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. угорський — -а, -е. 1》 Прикм. до угорці таУгорщина. Угорська мова — мова угорців; належить до угорської групи фінно-угорських мов. 2》 у знач. ім. угорське, -кого, с. Сорт виноградного вина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. угорський — Уго́рський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. угорський — УГО́РСЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до уго́рці і Угорщина. В горах майже не було населених пунктів. Лише коли-не-коли траплялись убогі висілки угорських та словацьких лісорубів (Гончар, III, 1959, 307); Десь далеко в низині, в угорській долині... Словник української мови в 11 томах
  7. угорський — Угорський, -а, -е Венгерскій. Король угорський. Ном. № 11699. Словник української мови Грінченка