угроблювати

УГРО́БЛЮВАТИ (ВГРО́БЛЮВАТИ), юю, юєш, недок., УГРО́БИТИ (ВГРО́БИТИ), блю, биш; мн. угро́блять; док., кого, що, розм.

1. Убивати, доводити до смерті.

[Огнєв:] Мій начпоарма Орлик. От диявол, учора його мало не угробили. Осколками руку поранило. Лізе завжди в саме пекло (О. Корнійчук);

– Да, з таким папашею каші не звариш. Та він тебе [Мусія] колись угробить, – кип'ятився Ярошенко (В. Речмедін);

Самовпевнений верхогляд угробив жінку, а в лікарні її врятувала б кваліфікована акушерська допомога (Б. Антоненко-Давидович).

2. перен. Завдавати чому-небудь значного пошкодження; виводити що-небудь з ладу, псувати.

Пристойний з вигляду чоловік, та ще й з пасажиркою в салоні .. просто так, заради доброго дива, вдарив посеред дороги по гальмах і угробив машину (А. Кокотюха);

// Невміло діючи, завдати шкоди чому-небудь, не довести до кінця (якусь справу, захід).

Головним важелем, за допомогою якого держава практично угробила теплову генерацію, став той самий енергоринок, навколо реформування якого нині тріщать списи (з газ.).