1. Словник української мови у 20 томах

угукання

УГУ́КАННЯ, я, с., розм.

Дія за знач. угу́кати 2 і звуки, утворювані цією дією.

Вдень тут .. співали солов'ї. Тепер лише зрідка долинало сумовите угукання пугача (Я. Гримайло).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. угукання — угу́кання іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. угукання — -я, с., розм. Дія за знач. угукати 2) і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. угукання — УГУ́КАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. угу́кати 2 і звуки, утворювані цією дією. Вдень тут.. співали солов’ї. Тепер лише зрідка долинало сумовите угукання пугача (Грим., Незакінч. роман, 1962, 262). Словник української мови в 11 томах