угукнути
УГУ́КНУТИ, ну, неш, док., розм.
Однокр. до угу́кати.
Арсен угукнув і, відчувши врешті решт, що вухо вивільнилося .. хутко відскочив до дерев'яної, збитої з дошок лавочки і вмостився на ній (з публіц. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me