угукнути

УГУ́КНУТИ, ну, неш, док., розм.

Однокр. до угу́кати.

Арсен угукнув і, відчувши врешті решт, що вухо вивільнилося .. хутко відскочив до дерев'яної, збитої з дошок лавочки і вмостився на ній (з публіц. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. угукнути — угу́кнути дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. угукнути — -ну, -неш, док., розм. Однокр. до угукати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. угукнути — УГУ́КНУТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до угу́кати. Словник української мови в 11 томах