угілля
УГІ́ЛЛЯ, я, с., заст.
Вугілля.
Вона [Марта] ще до того поробила сажею товсті довгі брови, понатирала тертим угіллям щоки так, що здавалась старою й довгообразою (І. Нечуй-Левицький);
Огонь у печі потухав; перегоріле угілля тліло, та вже не давало того світу (Панас Мирний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- угілля — -я, с., заст. Вугілля. Великий тлумачний словник сучасної мови
- угілля — УГІ́ЛЛЯ, я, сер., заст. Вугілля. Огонь у печі потухав; перегоріле угілля тліло, та вже не давало того світу (Панас Мирний, I, 1954, 341). Словник української мови в 11 томах
- угілля — У́гілля, -ля с. = вугілля. Словник української мови Грінченка