1. Словник української мови у 20 томах

удавлення

УДА́ВЛЕННЯ¹ (ВДА́ВЛЕННЯ), я, с.

Дія за знач. удави́ти¹ і удави́тися¹ 2.

Зустрічаються випадки, коли вбивство скоюється шляхом удавлення руками (з навч. літ.).

УДА́ВЛЕННЯ² див. вда́влення¹.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. удавлення — уда́влення 1 іменник середнього роду задушення уда́влення 2 іменник середнього роду заглибина Орфографічний словник української мови
  2. удавлення — I (вдавлення), -я, с. Дія за знач. удавити I і удавитися I 2). II удавлювання, удавлювати, удавлюватися, удалечині, удалечінь, удалий, удалині, удалину, удаль див. вдавлення, вдавлювання і т. д. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. удавлення — ЗАГЛИ́БИНА (заглиблене місце на чому-небудь), ЗАГЛИ́БЛЕННЯ, ПОГЛИ́БЛЕННЯ рідко; ВИ́ЇМКА, Я́МКА, ГЛИ́БКА діал. (невелика заглибина); ЗАПА́ДИНА (більших розмірів); ВДА́ВЛЕННЯ (УДА́ВЛЕННЯ), ВМ'Я́ТИНА (УМ'Я́ТИНА) рідко (від удару або тиснення); НІ́ША... Словник синонімів української мови
  4. удавлення — УДА́ВЛЕННЯ¹ (ВДА́ВЛЕННЯ), я, с. Дія за знач. удави́ти¹ і удави́тися¹ 2. УДА́ВЛЕННЯ², УДА́ВЛЮВАННЯ, УДА́ВЛЮВАТИ, УДА́ВЛЮВАТИСЯ, УДА́ЛЕЧ, УДАЛЕЧИНІ́, УДАЛЕЧІ́НЬ, УДА́ЛИЙ, УДАЛИНІ́, УДАЛИНУ́, УДА́ЛО, УДА́ЛЬ див. вда́влення, вда́влювання і т. д. Словник української мови в 11 томах