1. Словник української мови у 20 томах

ударований

УДАРО́ВАНИЙ (ВДАРО́ВАНИЙ), а, е.

Дієпр. пас. до ударува́ти.

Цесар Палеолог, хоча й був ударований великими подарунками і зневолений ще більшими обітницями, тривожився думками і не міг мати вільного та безпечного сумління (з публіц. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ударований — ударо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. ударований — Ударо́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)